Мене життя теж довело до того, що довелося підтягувати польську майже в авральному режимі, тільки через університет: я нарешті вирішив доробити бакалаврат, а частина дисциплін і матеріалів була польською. Спершу думав, що все зрозумію по інерції, але як тільки почав готувати курсову, стало ясно, що самостійної практики замало, особливо коли треба формулювати думки чітко й без плутанини. Найбільше нервувало те, що навіть просту презентацію доводилося готувати довше тільки через мовний бар’єр. Зрештою я сів і вирішив, що треба знайти вчителя польської мови онлайн, бо це те, що я використовую зараз. Мені підійшов формат, де можна працювати не за шаблоном, а під конкретні задачі. Ми прямо на уроках розбирали тексти з предметів, чернетки до моїх робіт, я вголос відпрацьовував пояснення для захисту. Викладачка давала мені короткі щоденні вправи — написати маленький абзац, переказати аудіо, пояснити якусь тему простими словами. Через кілька тижнів я вже перестав спотикатися на консультаціях і почав говорити впевненіше. Дуже допомогло те, що вона постійно підкреслювала: «не вичікуй ідеального моменту — говори хоч якось». І це реально працює, бо мозок швидше «перемикається» саме під час живої мови. Коли я дочитував матеріали до диплому, то вже ловив себе на тому, що автоматично перекладаю і будую речення без зайвих пауз. Чесно кажучи, якби не онлайн-заняття, я б точно завис десь посередині семестру.